Тема: Перевірка кінцевої волого-теплової обробки готового виробу.

ШВЧК -3.3. Виконання операцій простої складності з обробки зрізів, деталей та вузлів плечового легкого одягу (сукні, сарафани, блузи, сорочки)

Тема: Перевірка кінцевої  волого-теплової обробки готового виробу.

Технічні вимоги до остаточної волого-теплової обробки швейного виробу

1) остаточну волого-теплову обробку виробу виконують за допомогою зволоженого пропрасовувача з виворотного боку виробу;

2) ВТО починають з дрібних деталей, поступово переходячи до великих. Виріб прасують за напрямом нитки основи, починаючи від лівого бічного шва і закінчуючи біля низу виробу;

3) Виконують припрасовування низу. Для цього виріб вивертають на лицьову сторону, укладають на столі нижнім краєм до працівника, а верхній край виробу відгортають убік;

4) З лицьової сторони виробу видаляють ласи і відпарюють;

5) Виріб залишають у підвішеному стані до повного висихання.

Контроль якості швейного виробу.

Показники якості швейного виробу поділяються на такі групи:

1) функціональні – полягають у відповідності виробу своєму призначенню;

2) естетичні – розкривають міру краси швейного виробу, його виразності, сучасності;

3) ергономічні – визначають зручність у користуванні, створюють відчуття комфорту;

4) технологічні – вказують на складність виготовлення виробу, дотримання технічних вимог до виконання швів, обробки деталей та вузлів;

5) економічні – характеризують затрати на процес створення виробу та користування ним.

До якості готового швейного виробу висуваються такі вимоги:

1. Відповідність зовнішнього вигляду виробу обраній моделі.

2. Правильність добору тканини, ниток, застібки, оздоблення, фурнітури.

3. Правильність посадки виробу на фігурі.

4. Якість пошиття:

а) Симетричність розташування виточок та парних деталей;

б) Відповідність ручних і машинних строчок технічним вимогам на їх виконання;

в) Якість обробки окремих деталей і зрізів.

5. Якість проведення поопераційної та остаточної волого-теплової обробки виробу.