Тема: Обробка комірів та з’єднання їх з горловинами в легкому одязі.

ШВЧК -3.3. Виконання операцій простої складності з обробки зрізів, деталей та вузлів плечового легкого одягу (сукні, сарафани, блузи, сорочки)

ШВЧК – 3.3.4. Виконання на машинах або вручну операції простої складності з  обробки зрізів, деталей та вузлів плечового легкого одягу

Тема: Обробка комірів та з’єднання їх з горловинами в легкому одязі.

Комір – деталь одягу, якою оформлюється виріз горловини. З’явився як елемент костюма в XIII ст.

Комір – частина костюма. Форма його завжди відповідала костюму і так само, як костюм, була визначена стилем тієї чи іншої епохи.

Більшість комірів мають дві основні частини – відкладну (відліт) і стійку. Шляхом змін контурів відльоту і висоти стійки можна отримувати різні варіанти комірів.

Різноманітність комірів дуже велика. Коміри у виробах мають утилітарне та декоративне призначення.

Коміри розрізняють за слідуючими ознаками:

за формою:

·         відкладні,

·         стояче-відкладні,

·         коміри-стійки,

·         плосколежачі,

·         піджачного типу та ін.

за кроєм:

·         відрізні,

·          суцільновикроєні з основними деталями виробу (з пілочками, підбортами, нижнім коміром);

·         з пришивною або суцільновикроєною стійкою або без неї;

за формою вирізу горловини:

·         коміри із закритою застібкою (до горловини),

·         відкритою застібкою (з відворотами лацканів);

за кількостю деталей:

·         верхній комір, нижній комір та його прокладки;

·          коміри одинарні (без нижнього коміра);

·         коміри з нижнім коміром, але без прокладки;

за способом з’єднання коміра з нижнім коміром:

·          обшивний, обкантувальним швом,

·         швом у підгин.

Відкладний одинарний комір. Одинарні коміри по кінцях і відльоту обробляють швом у підгин, користуючись спеціальним пристроєм швейної машини, обкантувальним швом із закритими зрізами, тасьмою або мереживом.

Одинарний комір з'єднують з горловиною найчастіше за допомогою обшивки або бейки, подвійним, запошивним або зигзагоподібним швом, користуючись спеціальною швейною машиною. При з'єднанні коміра з горловиною за допомогою обшивки комір накладають на горловину виробу виворотом униз, а з лицьового боку коміра накладають обшивку, зрізи вирівнюють і вшивають швом завширшки 0,7.. .0,8 см. Внутрішній край обшивки підгинають на 0,5...0,7см від краю й закріплюють строчкою на 0,1... 0,2 см від підігнутого краю або обметують на спеціальній машині до пришивання.

 

Різноманіття одинарних комірів показано на рис.

Домашнє завдання: Виготовити одинарний комір.